Андрій Миколайович Кушніренко

Ім’я Андрія Кушніренка – народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, члена-кореспондента Академії мистецтв України, професора, знаного хорового диригента, організатора музичного життя на Буковині, автора багатьох оригінальних хорових творів, а також обробок українських народних пісень – добре відоме серед музичної громадськості нашої країни.

Під керівництвом А.Кушніренка Державний заслужений академічний Буковинський ансамбль пісні і танцю став одним із кращих мистецьких колективів в Україні, який виборював нагороди на хорових конкурсах, гастролював у багатьох країнах світу, зокрема в Фінляндії, Англії, Японії, США, Франції, Мексиці, Аргентині та інших.

Заслуговує уваги й композиторський талант майстра. Він – автор одноактної опери «Буковинська весна» (лібрето А. Добрянського), музики до героїко-романтичної драми С. Снігура «Полум’я», кантати на власні слова «Молюсь за тебе Україно», пісень «Дума про Сагайдачного», «Ранок Верховини», «Зореслава», «Україно, любов моя» та ін.

Ним записано понад тисячу українських народних пісень та інструментальних мелодій, зібраних у різних регіонах України, а найбільше на Прикарпатті та Буковині. Сотні з них часто виконуються багатьма колективами нашої країни. Серед них – «А коник чорненький», «Глибока кирниця», «На камені Стою», «Чом, чом земле моя…», «Палала сосна», «Подоляночка», «Ой у лузі червона калина»… . Для Буковинського ансамблю пісні і танцю на основі фольклорного матеріалу ним створено безліч концертних програм, до яких увійшли вокально-хореографічні сюїти, композиції, обрядові сцени: «Зелен край наш, Буковино», «Весна красна», «Обжинки», «Щедрий вечір, добрий вечір», «Весільний обряд».

Буковинський ансамбль під його орудою записав на фірмі «Мелодія» десять грамплатівок, створено шість кінотелефільмів, зокрема «Свято в Карпатах», «Ніч в маю», видано збірники музичних творів «Українські візерунки», «Хорові твори А.Кушніренка», «Українські народні пісні в обробці А.Кушніренка» та інші. Той факт, що його оригінальні пісні «Я щаслива зроду» та «Посилала мене мати» вважаються сьогодні народними, свідчить про неабиякий композиторський талант митця.

На початку 90-х років А.Кушніренко організовує кафедру музики при Чернівецькому (нині Національному) університеті імені Ю.Федьковича, стає її завідувачем і налагоджує навчально-виховний процес.

Композиторська діяльність А.Кушніренка в основному пов’язана з хоровим та вокально-інструментальним жанрами і невіддільна від виконавської діяльності його колективу. Оригінальності і стильової визначеності творчості митця надає насамперед тісний зв'язок із фольклором.

Володіння значним арсеналом фольклорних інтонаційно-виражальних засобів допомогло А.Кушніренкові всебічно й оригінально розкрити ладо-інтонаційний потенціал народної пісні, майстерно і влучно використати в академічній манері співу специфіку народного хорового виконавства. Він плідно продовжує кращі традиції М.Лисенка, С.Людкевича. Однак на його творчість мають найбільший вплив хорові обробки М.Леонтовича, П.Козицького, М.Колеси.

Поліфонізована фактура, темпові, агогічні відхилення та динамічні грації у деяких обробках дають можливість досягти надзвичайно широкої гамми настроїв і почуттів, що особливо помітно в таких творах, як «Чия то долина», «Місяць ясний, місяченько», «Подоляночка», «Ой Семене, Семеночку» та ін. А майстерне використання діалогу солістів і хору у «Ой ти, старий діду», «Шість загадок», «Ой піду я на базар», яким притаманний місцевий народний колорит, робить їх надзвичайно виразними і доступними для слухача.

Музика оригінальних творів А.Кушніренка характеризується перш за все, поєднанням стильових засад фольклорного і професійного мистецтва. Вплив такого синтезу відчувається, насамперед, у мелодичній та ладо-інтонаційній сферах творів, які відзначаються природністю, виразною наспівністю. Значною мірою це зумовлено тим, що автор часто створює власні теми в характері народних, не вдаючись до цитування конкретних фольклорних зразків. Це спостерігаємо в кантаті «Молюсь за тебе, Україно», в музиці до героїко-романтичної драми за п’єсою С.Снігура «Полум’я», а також вокально-хореографічних сюїтах «Зелен край наш Буковина» та «В сім`ї єдиній»… .
Серед оригінальних інструментальних творів композитора привертають до себе увагу танці «Плескач», «Метелиця», «Буковинський аркан», написані для оркестру народних інструментів, «Буковинська сюїта» для симфонічного оркестру, музика до кінофільму «Пісня з України», «Експромт» для фортепіано, «Балада» для 2-х скрипок і фортепіано тощо.

Підсумовуючи діяльність А.М.Кушніренка, який відзначив 76-річчя від дня народження, можна з упевненістю констатувати, що внесок видатного майстра сучасного хорового мистецтва в розвиток національної музичної культури є надзвичайно вагомим.

Розробка сайту: веб-студія "DreamArts"